Препарат «Спазган» – інструкція із застосування, показання та протипоказання

Біль – це неприємне відчуття, яке може відчувати людина. Вона є симптомом безлічі відхилень та захворювань. Біль часто супроводжується спазмом гладкої мускулатури тіла, що часом болісно і неприємно позначається на стані пацієнта. Препарат «Спазган» не тільки зніме спазм і усуне біль, він також має жарознижуючу дію, що не впливає негативно на нормальну температуру тіла.

____________________________

Зміст

Склад і властивості

Показання та протипоказання

Спосіб застосування та побічні реакції

Відео

Склад і властивості

«Спазган» препарат випускається у формі таблеток та розчину для ін\’єкцій, до складу яких входить:

В одній таблетці міститься: метамізол натрію (анальгін) – 500 мг, питофенона гідрохлорид – 5 мг, фенпивериния бромід – 0,1 мг. Допоміжні речовини: лактоза, кремнію діоксид колоїдний, магній стеариновокислий.

Один мілілітр розчину для ін\’єкцій містить: метамізол натрію – 500 мг, питофенона гідрохлорид – 2 мг, фенпивериния бромід – 0,02 мг. Допоміжні компоненти: очищена вода 1,0 мл.

Спазган – комбінований препарат, що володіє широким спектром дії, а його компоненти володіють наступними фармакологічними властивостями:

Метамізол натрію – чинить жарознижувальну і знеболювальну дію;

Питофенона гідрохлорид володіє прямою дією на гладку мускулатуру внутрішніх органів.

Фенпивериния бромід має блокуючою дією на парасимпатичні нервові волокна, що надає додатковий болезаспокійливий та спазмолітичний ефект.

Комбіноване дію всіх компонентів препарату посилює їх фармакологічний ефект.

Показання та протипоказання

Показаннями до застосування Спазгана є спазми і болі будь-якого походження:

больовий синдром, що супроводжує ся спазмом гладкої мускулатури органів;

кишкові, жовчні або ниркові кольки;

спазм сечового міхура або сечоводів;

дискінезія жовчовивідних шляхів;

захворювання органів малого таза;

больовий синдром у післяопераційному періоді;

головний біль;

дисменорея органічна чи функціональна.

Лікарський препарат показаний в якості симптоматичної терапії при міалгії, невралгії, ішалгії, бурситах і артритах.

Протипоказань у препарату чимало, тому перед його застосуванням з ними необхідно добре ознайомитися:

виразкові процеси;

порушення прохідності кишечника;

тяжкі порушення функцій печінки;

виражена ниркова недостатність;

хвороби крові і порушення її згортання;

колаптоїдний стан;

доброякісна гіперплазія передміхурової залози;

закритокутова глаукома;

вагітність і період годування груддю;

важка стенокардія і серцева недостатність.

З обережністю слід приймати препарат при риніті, бронхіальній астмі, схильності до гіпотонії. Таблетки не слід приймати дітям до 5 років. Розчин для ін\’єкцій можна вводити новонародженим дітям до 3 місяців та з масою тіла менше п\’яти кілограм.

Спосіб застосування та побічні реакції

Спосіб застосування препарату «Спазган» залежить від віку пацієнта і від форми випуску препарату:

Таблетки приймають внутрішньо після їжі, запиваючи невеликою кількістю рідини, не розжовуючи за схемою:

Дітям від 5 до 7 років-по 0,5 таблетки 4 рази на добу. Максимальна добова доза – 2 таблетки.

Дітям від 8 до 11 років по 0,5 – 1 таблетці 2 – 4 рази на добу. Максимальна добова доза – 3 таблетки.

Дітям від 12 до 14 років по 1 таблетці 2 – 3 рази на добу, максимально – три штуки.

Дітям старше 15 років та дорослим по 1 – 2 таблетки 2 – 3 рази на добу.

Розчин не можна змішувати з іншими речовинами.

Максимальна добова доза – 4 мл

Перед введенням розчин слід нагрівати до 36 – 37 градусів.

Вводити розчин необхідно повільно по 1 мл в хвилину по 2 – 4 мл в горизонтальному положенні пацієнта.

Парентеральне введення розчину дітям узгоджується суворо за призначенням лікаря за схемою:

12 – 24 місяця по 0,1 – 0,2 мл – внутрішньом\’язово або внутрішньовенно;

3 – 4 року по 0,2 – 0,3 мл внутрішньовенно; 0,3 – 0,4 мл – внутрішньом\’язово;

5 – 7 років-по 0,3 – 0,4 мл внутрішньовенно; 0,4 – 0,5 мл – внутрішньом\’язово;

8 – 12 років по 0,5 – 0,6 мл внутрішньовенно; 0,6 – 0,7 мл – внутрішньом\’язово;

12 – 15 років по 0,8 – 1,0 мл внутрішньовенно; 0,8 – 1,0 мл – внутрішньом\’язово.

Тривалість лікування лікарським засобом становить не більше п\’яти днів. Щоб уникнути передозування препаратом, необхідно приймати його у відповідності з призначенням лікаря.

Симптоми передозування:

порушення роботи шлунково-кишкового тракту;

біль у животі;

сонливість;

сплутаність свідомості;

зниження артеріального тиску;

судоми;

порушення функції нирок і печінки.

При передозуванні призначають симптоматичну терапію, промивання шлунка, прийом сорбентів і скасування препарату.

Рідко при прийомі можливе виникнення наступних побічних реакцій:

сухість у роті;

схильність до закрепів;

збільшення серцевого ритму;

аритмія;

зниження артеріального тиску;

кропив\’янка;

нефрит;

порушення функції нирок;

червоний колір сечі;

запаморочення;

тимчасове порушення зору;

агранулоцитоз;

знижене потовиділення.

Рідко можлива поява шишок і припухлості на місці введення препарату внутрішньом\’язово. У кожному з випадків прийом препарату повинен бути узгоджений з лікарем, щоб уникнути ускладнень.

Відео