Ранітидин – показання до застосування та інструкція

Шлунок людини – дуже чутливий орган, який реагує на найменші подразники. Не дарма кажуть, що правильне харчування – запорука здоров\’я, адже тоді всі органи працюють злагоджено. Одне з найбільш неприємних і небезпечних захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки – виразка.

Виразка може бути викликана не тільки мікробів, а й курінням, вживанням алкоголю та зловживанням смаженої та гострої їжею. Несвоєчасне лікування це захворювання може стати небезпекою для життя, тому розглянемо лікувальну дію препарату від виразки – Ранітидину.

____________________________

Зміст

Особливість 1: Склад і властивості

Особливість 2: Показання та протипоказання

Особливість 3: Спосіб застосування

Особливість 4: Передозування, побічні реакції

Відео

Особливість 1: Склад і властивості

Ранітидин випускається в 2 формах – в таблетках і у вигляді розчину для ін\’єкцій. Їх взаємної рисою буде активна речовина – ранітидин, яке представлене у формі гідрохлориду.

У таблетках воно міститься в дозуванні 150 або 300 міліграм.

Допоміжними речовинами таблеток є:

Микрокристалличес кая і етилцелюлоза.

Кукурудзяний крохмаль і магнію стереат.

Колідон VA-64 і поліетиленгліколь.

Кремнію діоксид та гіпромелоза.

Пропіленгліколь, титану діоксид.

Натрію лаурилсульфат і жовтий барвник.

У розчині для ін\’єкцій в одній ампулі міститься 50 мг активної речовини.

Ранітидин діє, як блокатор, завдяки чому обумовлені наступні властивості препарату:

Він здатний знижувати секрецію соляної кислоти, викликаний подразненням харчової навантаження або дією гормонів.

Препарат призводить до зменшення об\’єму шлункового соку і соляної кислоти.

Він володіє властивістю покращувати мікроциркуляцію в шлунку.

З допомогою прийому препарату можна нормалізувати сприятливі умови для загоєння виразки дванадцятипалої кишки і шлунка.

Особливість 2: Показання та протипоказання

Ранітидин показання до застосування має наступні – це:

Лікування та профілактичні заходи, пов\’язані з загостренням виразкової хвороби двенадцатиперст ної кишки і шлунка;

Лікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, які виникли на тлі прийому певних лікарських засобів.

Синдром Золлінгера – Еллісона та ерозивний езофагіт.

Рефлюкс-езофагіт.

Профілактика рецидивів кровотеч у шлунково-кишковому тракті, зокрема у його верхніх відділах.

При синдромі Мендельсона, при якому відбувається аспірація шлункового соку. Її необхідно запобігти, якщо проводилися операції під наркозом.

Профілактика та лікування післяопераційних, «стресових» виразок верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

Прийом лікарського засобу може змащувати симптоми, які зумовлені злоякісними утвореннями. Тому перед тим як приймати препарат рекомендується їх виключити.

Серед протипоказань до застосування Ранітидину, необхідно виділити наступні:

Підвищену чутливість до компонентів препарату.

Вагітність і період годування груддю.

Дитячий вік до 14 років.

З великою обережністю слід призначати препарат, якщо у хворого спостерігається:

Цироз печінки.

Гостра порфірія – зараз або в минулому.

Ниркова або печінкова недостатність.

Під час прийому Ранітидину настійно рекомендується відмовитися від їжі і напоїв, які могли б призвести до подразнення слизової оболонки шлунка. Це жирна, солона, гостра, солодка їжа, газовані та алкогольні напої, в тому числі цитрусові соки. Тим, хто водить автотранспорт, займається роботою, що вимагає підвищеної уваги, необхідно дотримуватися обережності.

Особливість 3: Спосіб застосування

Таблетки Ранітидину приймають внутрішньо незалежно від прийому їжі, не розжовуючи, після чого їх слід запити водою.

Дозування залежить від виду захворювання:

При виразковій хворобі

При профілактиці – по 150 міліграм на ніч.

При лікуванні – по 150 мг вранці і ввечері.

Можливо прийняття 300 міліграм на ніч.

Збільшення дози можливе до 300 мг два рази на добу.

Тривалість лікування 4 – 8 тижнів.

При виразках, викликаних прийомом лікарських засобів

При профілактиці – по 150 мг вранці і ввечері.

При необхідності – 300 міліграм на ніч.

При лікуванні дозування така ж.

Курс лікування 8 – 12 тижнів.

При стресових і післяопераційних виразках

По 150 мг препарату 2 рази на добу.

Тривалість 4 – 8 тижнів.

При рефлюксорной хвороби

По 150 мг препарату два рази на день.

При необхідності 300 міліграм на ніч.

Можливе збільшення до 150 мг чотири рази на добу.

Курс лікування становить 8-12 тижнів.

При синдромі Золлінгера-Еллісона.

Початкова доза – 150 мг три рази на день.

Може бути збільшена до 150 міліграм з прийомом в шість разів на добу.

З метою профілактики

При рецидиві кровотечі – по 150 мг препарату два рази на добу.

Для профілактики синдрому Мендельсона – 150 міліграм за дві години до наркозу, а також, бажано 150 мг напередодні ввечері.

В інших випадках

Із нирковою недостатністю з показником кліренсу креатиніну менше 50 мл/хв рекомендована доза – 150 мг на добу.

Розчин для ін\’єкцій застосовують внутрішньом\’язово або внутрішньовенно по 0,05 – 0,1 г кожні 6 – 8 годин.

При застосуванні препарату підлітками від 14 до 18 років призначають два рази на добу по 0,15 грамів.

При тривалому лікуванні хворих зі слабкістю, в умовах стресу можливі бактеріальні ураження шлунка з подальшим поширенням інфекції.

Особливість 4: Передозування, побічні реакції

При передозуванні препаратом можливі симптоми у вигляді судом, шлуночкової аритмії. Лікування грунтується на усуненні симптомів. При передозуванні слід негайно викликати швидку допомогу.

При прийомі відзначаються вкрай рідко побічні реакції:

Порушення стільця; сухість у роті.

Нудота і блювотні позиви.

Порушення серцевого ритму і біль у животі.

Проблеми зі сном і головні болі.

Часта зміна настрою.

Зниження гостроти зору і спотворення зображення.

Зниження потенції або лібідо.

Висипання на шкірних покривах і свербіж.

Набряклість, у тому числі набряк Квінке.

Бронхоспазми, схожі на астматичні напади.

У жінок при тривалому прийомі лікарського засобу може виникнути припинення або збій менструації. У чоловіків можливе настання імпотенції, збільшення грудей. В результаті приймати препарат необхідно згідно з приписами лікаря і тільки з його призначення.

Відео