ВІЛ у жінок – симптоми, причини, діагностика, профілактика та лікування

Вірус, який вражає імунну систему людини, відомий кожному з нас під скороченою назвою ВІЛ. Дослівно вона звучить як вірус імунодефіциту людини. Це страшне захворювання поширюється серед людей у геометричній прогресії. Особливо серед жіночої половини населення.

Симптоми ВІЛ у жінок трохи відрізняються характером прояву від тих, які з\’являються у чоловіків. Це важливо знати, щоб при найменших їх проявах під час звернутися до лікаря. На жаль, лікарський препарат, який би вилікував від смертельного вірусу, поки не знайдений. У результаті єдиний спосіб – це володіти знаннями, щоб його уникнути.

____________________________

Зміст

Особливість 1: Причини

Особливість 2: Симптоми

Особливість 3: Діагностика

Особливість 4: Профілактика, лікування

Відео

Особливість 1: Причини

Ще зі шкільної лави нам невпинно повторювали про всі особливості ВІЛ-інфекції. Про неї не рідше надходить інформація з екранів телевізорів від фахівців медичної галузі. Нам розповідають про причини захворювання, щоб у кожного з нас була можливість його запобігти.

Причини ВІЛ-інфекції:

Статевий контакт з носієм вірусу. Незахищений статевий акт з хворою людиною може призвести до зараження. Щоб заразитися, цілком достатньо мати невелику ранку. Вона може розташовуватися в піхві, прямій кишці, статевому члені або на слизовій оболонці рота.

Контакт дитини з матір\’ю. Під час вагітності є висока ймовірність зараження дитини вірусом від хворої матері. Воно може статися під час пологів і при грудному вигодовуванні.

Контакт з кров\’ю носія. Кров від хворої людини може потрапити в організм здорової різним способом. Наприклад, при спільному використанні голок, переливанні, нестерильного інструменту.

Важливо, що віл всупереч страху безлічі сучасних людей не може передаватися через:

Масаж,

Рукостискання,

Використання побутових приладів,

Користування домашнім текстилем,

Сидіння на одному унітазі,

Купання в одній ванні,

Чхання та кашель,

Укус комара і дотик.

Вірус може передаватися через:

Сперму,

Кров,

Піхвові виділення,

Молоко матері.

Тільки за однієї умови, що в цих виділеннях присутня кров. Достатньо однієї краплі крові, умещаемой на кінчику голки, щоб вірус потрапив в організм і почав свою руйнівну дію!

Вірус імунодефіциту людини міститься і в інших виділеннях. Приміром, в калових масах, сечі, слині, поті і сльозах. Ці виділення також можуть бути причиною зараження. Однак тільки при наявності в них видимої краплі крові, що малоймовірно.

Особливість 2: Симптоми

Симптоми ВІЛ у жінок і чоловіків можуть відрізнятися в залежності від форми захворювання. Виділяють 4 форми захворювання:

Латентна. Вона характеризується такими симптомами, як задишка, хворобливі відчуття в грудях, пневмонія, різке схуднення, лихоманка. Людина часто скаржиться на дихальну недостатність і бронхоспазм. Визначити наявність захворювання можна за допомогою рентгена легенів. У них з допомогою знімка виявляються інфільтрати, які й провокують проблеми з дихальною системою.

Гарячкова. При цій формі захворювання людина скаржиться на постійне або періодичне підвищення температури тіла, слабкість, зниження маси тіла.

Неврологічна. Дана форма захворювання виникає у зв\’язку з проникненням вірусу в головний і спинний мозок. Він впливає на його структури, тим самим призводить до деградації білої речовини в ньому. В результаті у хворого людини виникають крім уражень головного мозку менінгіти і парези, гнійні міозити.

Шлунково-кишкова. Основними симптомами цієї форми захворювання є діареї, що призводять до зневоднення організму і різкого зниження маси тіла. Варто відзначити й інші симптоми. Наприклад, водянисті калові маси з кров\’ю, слизом або гнійними домішками. На тлі прогресуючого захворювання можливий розвиток виразки дванадцятипалої кишки або шлунка, кровотечі з органів шлунково-кишкового тракту, гепатити.

Важливо відзначити, що в більшості випадків вірус імунодефіциту може не проявляти жодних симптомів. Симптоми ВІЛ у жінок і чоловіків проявляються в залежності ще й від стадії захворювання.

Перша стадія

Першу стадію захворювання правильно називати інкубаційним періодом. Він протікає протягом 20-90 днів. Дуже рідко його тривалість затягується до одного року. В цей час симптоми наявності вірусу в організмі практично себе не проявляють.

Однак можуть проявитися в такому вигляді і найчастіше у жінок під час вагітності:

Головний біль.

Нудота.

Проблеми зі стільцем.

Незначне підвищення температури тіла.

В основному ці симптоми плутають з проявами звичайної застуди. Особливо тому, що вони походять через 2-3 тижні. Завершується перша стадія розвитком гострої форми захворювання або проникненням антитіл в кров.

Друга стадія

Вона характеризується проявом перших симптомів захворювання, які виникають як реакція організму людини на наявність вірусу в ньому. Однак бувають випадки, коли і на цій стадії симптоми відсутні. Тільки у 60 відсотків людей з 100 вони з\’являються і протікають у вигляді гострої ВІЛ-інфекції.

Перші симптоми ВІЛ у жінок проявляються у вигляді:

Сильних природних виділень з піхви (белей).

Болючою і затяжний менструації.

Кандидозу піхви і ротової порожнини.

Висипання на слизових оболонках.

Крім цих симптомів жінки і чоловіки можуть зазначити у себе та інші ознаки захворювання:

Нудота, блювотні позиви.

Рідкий стілець, схуднення.

Збільшення лімфовузлів.

Підвищення температури тіла.

Головний і м\’язовий біль.

Нечутливість і слабкість кінцівок.

Ангіна та біль у горлі.

Характер симптомів може бути різним. Деякі можуть відчувати цілком терпимий дискомфорт, інші ж говорять про його нестерпності. Виділяють і інші симптоми, на які варто звернути увагу – це труднощі з концентрацією уваги, замішання і зміна особистості людини.

Третя стадія

Цю стадію ще називають завершальній або переходить. У цей час відбувається активна загибель імунних клітин. Однак організм ще виробляє нові. У середньому ця стадія може тривати близько 7 років. Відомі випадки, коли її тривалість становить більше 15 років. При цьому вона залежить від заходів, які приймаються для підтримки здоров\’я людини.

Через певний час у людини на тлі зниженого імунітету розвиваються вторинні захворювання. Вони і будуть симптомами переходу з ВІЛ-інфекції до крайньої її форми СНІД-а.

Для довідки:

ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини. СНІД – синдром набутого імунодефіциту. Він характеризується наявністю вторинних захворювань, що виникли в результаті слабкого імунітету.

Симптоми ВІЛ у жінок і чоловіків на цій стадії:

Спочатку зниження маси тіла не більше, ніж на 10 відсотків. На шкірі присутні грибкові ураження, вірусні та бактеріальні. Відбувається зниження працездатності.

Далі відбувається зниження маси тіла понад 10 відсотків від загальної ваги. Крім цього, відзначається підвищення температури тіла, стабільна діарея. Особливими симптомами є туберкульоз легень, саркома Капоші і волосиста лейкоплакія.

У результаті відзначається у людини крайнє виснаження організму, кандидоз дихальних шляхів і травного тракту, розлади неврологічного характеру, позалегеневі форми туберкульозу.

Дані симптоми ВІЛ у жінок і чоловіків є ознаками синдрому набутого імунодефіциту. Захворювання, які є його симптомами, говорять про необоротних процесах в організмі. Тривалість життя людини з наявністю вторинних захворювань може варіюватися від 30 днів до 15-20 років. Таке коливання обумовлено індивідуальним клінічним перебігом хвороби.

Особливість 3: Діагностика

Перш, ніж приступити до вірусної терапії, людина повинна пройти комплексне обстеження організму для діагностування тієї чи іншої форми, стадії захворювання. Таким чином, діагностика вірусу імунодефіциту є комплексним процесом, який базується на результатах, отриманих від клінічного, епідеміологічного і лабораторного дослідження. Основну і саму головну роль з усіх трьох видів досліджень відіграє останній – лабораторний.

Для лабораторного дослідження використовується метод діагностики – імуноферментний аналіз. Проводиться він у два етапи:

Перший – скринінговий відбірковий, який проводиться імуноферментним методом.

Другий – верифікаційний підтверджує, що проводиться методом імуноблоту. Здебільшого його проводять в міському центрі СНІД.

Перший етап обстеження імуноферментним методом проводиться 2 рази, якщо результат був позитивним навіть 1 раз. Після першого етапу навіть за умови, що позитивний результат тест показав 1 разів, матеріал направляється на підтвердження методом імуноблоту. Принцип другого способу полягає у визначенні антитіл до цілого ряду білків ВІЛ.

Діагностика ВІЛ у дітей, народжених від матері з імунодефіцитом, трохи відрізняється. Це обумовлено тим, що у таких дітей в крові протягом 15 місяців з дня народження можуть перебувати материнські антитіла до ВІЛ. Причому їх відсутність не свідчить про те, що вони не могли проникнути через плацентарний бар\’єр. Таким чином, діти повинні проходити лабораторно-діагностичне обстеження протягом 36 місяців з моменту народження.

Примітно, що людина вважається здоровою до отримання негативного або позитивного результату, визначеного шляхом імуноблоту.

Для проведення тесту на ВІЛ людині необхідно:

Здати венозну кров і на голодний шлунок, як мінімум через 4 години після вживання їжі.

Виключити прийом алкогольних напоїв за день до здачі аналізу і не палити за годину до його проведення.

При прийомі лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем.

Утримаються від фізичних і емоційних перенапружень за день до обстеження.

Бажано відпочити протягом 20 хвилин по приходу в лабораторію для здачі крові.

Проводити тест не раніше, ніж через 3-4 тижні, з повтором через 3 і 6 місяців, якщо результат був негативним.

У той же час тестування на вірус імунодефіциту є добровільною та повністю анонімним справою, до якого ніхто не має права зобов\’язати. Однак його бажано проводити, якщо воно могло б бути імовірним.

Особливість 4: Профілактика, лікування

Якщо раніше люди, у яких були знайдені антитіла на вірус імунодефіциту, могли розраховувати на 2 роки життя, то зараз все змінилося в кращу сторону. В нинішній час з допомогою сучасної медицини ВІЛ смертельної недуги перейшов у групу хронічних захворювань. Однак це можливо за умови своєчасного звернення людини до лікаря для обстеження на ВІЛ та дотримання ним всіх приписів, а також умов життя.

Для лікування ВІЛ-інфекції застосовується антиретровірусна терапія, при якій людині призначається прийом трьох-чотирьох спеціальних препаратів різної серії. Про них повинен розповісти докладно сам лікар. Проте їх застосування дозволяє з найбільшою ефективністю придушувати не тільки різновид вірусу, але і його мутантні форми, які з\’являються під час захворювання.

Основні цілі антиретровірусної терапії полягають у наступному:

У збільшенні життя людини і підвищення її якості. Це обумовлено тим, що прийом спеціальних лікарських засобів може з великою ймовірністю запобігти розвитку СНІД-а. У жінок, прийом терапії, підвищує шанс зачати дитину і народити її здоровою, так як препарати знижують кількість вірусу в крові і тканинах.

У відновленні стану імунної системи. Це стає можливим, так як терапія знижує вірусне навантаження на організм, в результаті він може відновлювати кількість імунних клітин і давати на вірус адекватну відповідь.

В зупинці розвитку вірусу в організмі людини. При прийомі терапії за 4 тижні відбувається зниження вірусного навантаження, потім вона знижується ще і ще. При досягненні найкращих показників їх можна утримувати великий час.

Однак прийом таких лікарських засобів нерідко викликає розвиток побічних реакцій, починаючи від відкладення жирової клітковини, закінчуючи некрозом печінки. Все ж дані побічні реакції можна запобігти, якщо стежити за станом свого здоров\’я.

Також прислухатися до свого організму і проявляти обережність необхідно для запобігання захворювання. Слід, як мінімум, утримуватися від швидкоплинних статевих зв\’язків без презерватива, відвідування сумнівних салонів краси та дотримання правил гігієни – це є способи профілактики хвороби.

Відео