Вегето-судинна дистоніясимптоми, ознаки, лікування. Якими методами і препаратами лікують ВСД?

Вегето-судинна дистонія – діагноз, що зустрічається досить часто, причому як у дорослих (до 70%), так і у дітей (близько 12-25%). Такі цифри є наслідком того, що безперервно наростаючий ритм сучасного життя вимагає для кожного повної віддачі в процесі роботи і навчання своїх внутрішніх ресурсів і сил. Однак лише третина випадків захворювання насправді потребує лікування, і вона ж може привести людину до інсульту.

Зміст:

1. Що таке вегето-судинна дистонія?
2. Чому розвивається дистонія судин головного мозку і спинного?
3. Причини ВСД: фактори ризику
4. Вегето-судинна дистонія: симптоми
5. Види ВДС
6. Вегето-судинна дистонія: лікування
7. Медикаментозне лікування

Відео
Рекомендуємо прочитати

____________________________

• Що таке вегето-судинна дистонія?

Вегето-судинна дистонія — являє собою порушення в нормальній роботі судинної системи людського організму, які призводять до недостатності постачання органів і тканин киснем. Інакше це захворювання називається нейроциркуляторна дистонія, а також невроз серця. Дистонія відноситься до судинних захворювань нервової системи організму, а саме порушення кровообігу спинного і головного мозку.

• Чому розвивається дистонія судин головного мозку і спинного?

Дистонія може розвинутися внаслідок хронічних і гострих захворювань, недосипання, неправильного режиму харчування, перевтоми на роботі та ін Тим не менш, основною причиною захворювання визнається стрес.

Вегето-судинна дистонія у дітей найчастіше є відповіддю на гормональний сплеск в організмі і неузгодженість у швидкості розвитку серцево-судинної і м\’язової систем у школярів, які накладаються на інтенсивність навчального процесу. Особливо часто дистонія судин головного мозку у дітей проявляється під час іспитів або після них. Підліток може скаржитися на головні болі, запаморочення, нудоту — на щастя, ці нездужання не є небезпечними і проходять самі з віком.

Що ж стосується дорослих, то у більшості захворювання протікає мляво, не турбуючи людини особливо загострюючись і в міжсезоння, при перевантаженнях, емоційних зривах або ослабленні імунітету. Ми всі, як правило, не ставимося до цієї хвороби всерйоз, часто навіть не підозрюючи про її наявність – і абсолютно марно! Справа в тому, що від перших ознак ВСД (вегето-судинної дистонії) всього один єдиний крок до початку недостатності кровопостачання мозку, яка в свою чергу значно підвищує ризик інсульту, а саме – в 2-3 рази.

• Причини ВСД: фактори ризику

Найбільш потужними факторами ризику розвитку вегето-сосудистаяой дистонії є:

1. Гормональні та ендокринні перебудови і збої в організмі (перехідний вік, захворювання, вагітність, клімакс тощо);

2. Нервове напруження, постійний стрес;

3. Шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем, тощо);

4. Наслідки інфекцій, травм, хронічні захворювання;

5. Різка зміна клімату;

6. Гіподинамія, надмірне фізичне навантаження;

7. Дієти та інше.

• Вегето-судинна дистонія: симптоми

Головні болі, запаморочення, непритомні стани, слабкість, дзвін у вухах, сонливість вдень і безсоння вночі — все це і є, тривожні ознаки ВСД, симптоми вегето-судинної дистонії.

Симптоми ВСД та скарги пацієнтів досить різноманітні, оскільки вони залежать не від однієї лише ступеня занедбаності захворювання, але й від віку, статі, та що там, соціального статусу і освіти людини!

Найбільш поширені у дистонії симптоми це:

1. швидка стомлюваність,

2. прискорене серцебиття,

3. почуття тривоги,

4. зниження мотивації,

5. відчуття скутості в ділянці грудної клітки,

6. біль в серці,

7. підвищена пітливість,

8. порушення з боку роботи кишечника і ШКТ,

9. підйоми температури, які важко чимось пояснити,

10. часте відчуття «клубка в горлі»,

11. напади нестачі повітря,

12. відчуття «повзання мурашок», парестезії,

13. оніміння кінцівок,

14. підвищена метеочутливість.

Дистонія не просто виснажує і вимотує людини, але і часто провокує лікарів списувати симптоми і ознаки ВСД на гастрит, бронхіальну астму, гіпертонічну хворобу, цукровий діабет, дисфункцію щитовидної залози і цілий ряд інших захворювань, так і залишатися нерозпізнаною.

• Види вегето-судинної дистонії

Вегето-судинна дистонія при більш точної медичній діагностиці поділяється на три види, а саме:

1. якщо при наявності загальних ознак втоми у вас часом виникає відчуття нестачі повітря, бувають перебої серцебиття, то мова йде про вегето-судинної дистонії серцевого типу;

2. у разі гіпотензивної форми дистонії судин головного мозку ознаками служить знижений артеріальний тиск, головні болі, загальна слабкість, схильність до непритомності, похолодання пальців ніг і рук, підвищена пітливість;

3. періодичні сплески підвищення артеріального тиску можуть свідчити про ВСД гіпертензивної форми.

Якщо ви спостерігаєте у себе перераховані вище ознаки IRR, то, перш за все, перегляньте власний графік роботи і відпочинку. Безумовно, вам рекомендується пройти консультацію у лікаря-невропатолога. Так як вегето-судинна дистонія безпосередньо пов\’язана із станом судин, то можливо вам доведеться зробити доплерографію судин головного мозку. Ні в якому разі не відмовляйтеся від лікування ВСД, якщо лікар вважатиме за потрібне призначити його, яким би незначним не здавався вам обраний метод терапії.

• Вегето-судинна дистонія: лікування

В основному лікування вегето-судинної дистонії здійснюється за допомогою фізіотерапевтичних методів. Це може бути навіть лікувальна фізкультура або гідромасаж (ніж ви в змозі і самі зайнятися при підозрах на ВСД, в цілях профілактики).

При серйозних проявах симптомів нейроциркуляторної дистонії хороші результати надає мануальна терапія, фітотерапія, голкорефлексотерапія.

Лікування вегето-судинна дистонія піддається добре. Головне не займатися самодіяльністю – самолікуванням. Вибір методів для лікування ВСД, повинен визначати виключно лікар, після проведення необхідних досліджень. У цього є маса причин, але основна полягає в тому, що IRR часто «маскує» якесь інше захворювання, а це означає, що лікування ВСД в першу чергу повинно бути спрямоване на усунення основної хвороби. Дистонія може виступати не тільки як захворювання, але і як симптом певних проблем зі здоров\’ям, природу яких і повинен з\’ясувати лікар.

І, безумовно, головне – це не доводити себе до необхідності звернення за лікарською допомогою: спробуйте уникати емоційних зривів і стресових ситуацій, а по можливості — візьміть собі кілька днів відпочинку, щоб провести їх так, як вам хотілося вже давно.

Таким чином, лікування ВСД може ґрунтуватися як на «регулювання» психічного стану, так і на медикаментозної терапії.

• Медикаментозне лікування вегето-судинної дистонії

Медикаментозне лікування вегето-судинної дистонії зводиться до нормалізації взаємин» гіпоталамуса, лімбічної зони мозку і внутрішніх органів людини.

Виникнення ВСД пов\’язано багато в чому з тим, що різні відділи нервової вегетативної системи перестають нормально регулювати роботу внутрішніх органів, судин, перш за все, із-за чого відбуваються порушення мікроциркуляції крові. Тому застосування деяких препаратів, які в змозі нормалізувати ці регулювання на рівні гіпоталамуса і лімбічної зони мозку, здатні принести хворому значне полегшення стану його здоров\’я. Природно, медикаментозне лікування вегето-судинної дистонії повинне призначатися лікарем і застосовуватися тільки під його контролем!

Добре допомагають, насамперед, лікарські настої, а саме трава пустирника і валеріана. Вони мають не тільки знеболювальну дію, але також можуть нормалізувати функцію гіпоталамуса і стовбура мозку. Приймати їх слід у вигляді настоїв (на 200 мл води 10 гр. сировини) по 1/4 склянки тричі на добу на ніч протягом 3-4 тижнів.

У випадках сильної психічної та емоційної напруженості, почуття тривоги, страху лікар може призначити препарати, транквілізатори, приміром, «Еленіум» («Хлозепид», «Напотон»), «Сібазон» («Діазепам», «Реланіум», «Седуксен»), «Фенозепам», «Нозепам» («Тазепам», «Оксазепам»), «Грандаксин». Разом з тим, треба пам\’ятати, що тривале застосування транквілізаторів і у великих дозах не приносить користі, а, навпаки, робить приймаючого безініціативною, пасивною людиною. Крім того, іноді на тлі тривалого лікування транквілізаторами буває важко прийняти в екстреній ситуації швидке відповідальне рішення.

Препарати «Белласпон» і «Беллоід» знижують збудливість центральних та периферичних адренергічних структур і холінергічних. А також надають нормалізуючий та заспокійливий вплив на гіпотоламічної зону мозку, приводячи в норму функції обох відділів вегетативної нервової системи. Дані препарати строго протипоказані при вагітності, глаукомі, виражених проявах церебрального атеросклерозу.

У разі депресивних станів лікар може призначити прийом антидепресантів. Вибір таких препаратів визначається залежно від перебігу та виду депресії. Дози антидепресантів необхідно підбирати строго індивідуально, оскільки наслідки можуть бути обтяжливими.

Особливу групу в лікуванні ВСД складають ноотропні препарати (такі як «Ноотропіл», «Пірацетам»), які мають здатність покращувати енергетичні процеси кровопостачання мозку, підвищуючи стійкість мозку до кисневого голодування. Дані препарати активують інтелектуальні функції, поліпшують пам\’ять головного мозку. Проте приймати їх самостійно не можна.

Препарати цереброангиокорректоры характеризуються здатністю приводити мозковий кровообіг в норму, що надає позитивний вплив на функціональний стан гіпоталамуса і лімбічної зони мозку. До даної групи відносять такі медикаментозні засоби як «Даларгін», «Стугерон» («Цинаризин»), «Кавінтон» («Вінпоцетин»).

У разі дистонії гіпертонічного типу призначають ліки групи бета-адреноблокаторів (наприклад, «Анаприлін»). Застосування даних речовин необхідно у наступних станах:

1. схильність до підвищення артеріального тиску;

2. тахікардія;

3. екстрасистолічна аритмія, пароксизмальні порушення серцевого ритму;

4. виражені кардіалгії на загальному тлі схильності до тахікардії;

5. низька толерантність до фізичних навантажень у поєднанні з тенденцією підвищення артеріального тиску при навантаженнях.

Дози лікарських препаратів підбираю строго індивідуально, вони залежать від показників частоти пульсу, артеріального тиску, індивідуальної переносимості компонентів ліки. Курс лікування ВСД може тривати від 2-тижневих термінів до 5-6 місяців включно. Використовувати препарати даної групи не можна в разі:

1. артеріальної гіпотензії;

2. брадикардії;

3. синдромі слабкості синусового вузла;

4. явища бронхіальної обструкції;

5. порушення атріовентрикулярної провідності;

6. індивідуальної поганій переносимості.

Це важливо!

У висновку, хотілося б нагадати, що інформація про медикаментозному лікуванні вегето-судинної дистонії представлена виключно в ознайомлювальних цілях. Всі ліки повинен призначати тільки лікар, попередньо врахувавши ваш тип дистонії, ознаки ВСД, симптоми, ступінь захворювання. Не забувайте, що самолікування може принести вашому здоров\’ю шкоди та погіршити стан. З мозком – не жартують!

І ще трохи про вегето-судинної дистонії: