Хлопчики самі по собі не ростуть. Не буває такого, що батьки обтяжують себе тільки «впихиванием» у своє чадо корисних злаків і вітамінів, підготовкою чистих сорочок та шкарпеток – і ваш хлопчик в один з прекрасних днів прокидається справжнім чоловіком! Потрібно виховати сина, щоб він став гідною людиною, і це щоденна нелегка робота. Так як правильно виховувати хлопчика? Що робити, щоб не тільки ви, люблячі батьки, а й усі навколишні вважали його справжнім чоловіком?
Щоб правильно виховати сина, необхідно дотримуватися певну програму виховання. Ви напевно помітили, що ваш синочок з кожним днем дорослішає і як саме це відбувається, як змінюється настрій, як зростає його сила і енергія в різні періоди життя. Головна проблема в тому, як правильно виховувати хлопчика, полягає в тому, щоб вірно визначити, розібратися, що і коли потрібно дитині.
У питаннях виховання хлопчиків ми, на щастя, далеко не першовідкривачі. Кожна світова культура вивчала питання, як правильно виховувати хлопчика, стикалася з проблемами виховання синів і пропонувала власні рішення. В останні десятиліття ми, безумовно, дещо випустили з уваги важливість створення реальної програми, як правильно виховати хлопчика в сучасних умовах, виправдовуючи себе більш нагальними проблемами, бурхливим ритмом життя і так далі. Ми, бачте, занадто зайняті іншими справами! І зовсім забули, що від того, яким ми виростимо майбутнє покоління чоловіків, залежить наскільки більше або менше буде проблем у світі, і конкретно в нашому житті.
Тим не менше, поза часом і зовнішніх життєвих змін існують три універсальних стадії отроцтва. Пропонуємо вам коротко ознайомитися з цими стадіями, адже ґрунтуючись на них, і будується вся «схема» правильного виховання з хлопчика чоловіка.
Перша стадія включає в себе віковий період хлопчика від народження до шести років. У цей період хлопчик – мамин синочок, саме зв\’язок син і мати зараз найміцніше. Це «ЇЇ» хлопчик, мамій, незважаючи навіть на те, що батько цілком може грати дуже істотну роль в житті малюка.
Головне в тому, як виховати хлопчика правильно в даний період – постаратися передати дитині велику любов і абсолютне відчуття безпеки, надихнути, «зарядити» на життя своєї дитини, як на велику, неймовірно захоплююча подорож, зародити в ньому передчуття чогось приголомшливого.
Тривалість другої стадії з шести років до чотирнадцяти. Протягом даного вікового періоду хлопчик, слідуючи своїм внутрішнім відчуттям, бажає вчитися бути чоловіком. Зараз він все більше і уважніше придивляється до батька, до вчинків та інтересам людини, є для нього авторитетом. Хоча зв\’язок «син і мати» залишається досить сильною, вплив батька багато перевищує, а навколишній світ для хлопчика стає все цікавіше.
Виховувати хлопчика в цей період, потрібно підвищуючи рівень його знань і розвиваючи його здібності, пам\’ятаючи про доброту і відкритості. Виховувати хлопчика необхідно прагнучи до розвитку особистості гармонійної та всебічно розвиненою. Саме в цьому самому віці до вашого синочка приходить відчуття комфорту і радості від того, що він є хлопчиком.
І нарешті, заключний період виховання від чотирнадцятирічного віку до повноліття. В цей час хлопчик гостро потребує участі чоловіка-наставника. Тільки так він зможе повністю повноцінно підготуватися до дорослого життя. В цей період мама і тато йдуть дещо на задній план для дитини, тому їх головне завдання – підшукати своєму синові в наставники гідного людини, щоб йому не довелося задовольнятися досвідом і знаннями своїх некомпетентних однолітків. Основними критеріями вибору наставника є безпека і чесність. На цьому етапі мета виховання – навчити навичкам необхідним у дорослому житті, прищепити хлопчикові почуття самоповаги і відповідальності, активно залучити у доросле життя.
Безумовно, ці стадії не передбачають або раптового різкого переходу впливу на виховання дитини то одного, то іншого з батьків. Безперечно, найкращим варіантом є активна участь у вихованні сина обох батьків аж до самого повноліття, так і збереження довірчих відносин протягом усього життя. Стадії отроцтва насправді тільки вказують на деяке зміщення акцентів: приміром, на перший план батько виходить, коли син у віці шість – тринадцять років, а авторитет наставників особливо цінний починаючи з чотирнадцятирічного віку.
Знаючи про цих стадіях, виховання хлопчика можна чітко визначити за етапами, вибрати програму дій для себе. Наприклад, очевидним є, що батькам хлопчиків від шести років і до чотирнадцяти не можна бути трудоголіками, можна відійти від родини в цей період, ні фізично, ні морально. Якщо подібне відбувається з якихось причин, то виключно синам на шкоду. І це підтверджує практика, буквально суцільно й поруч.
Стадії розвитку підказують батькам, коли необхідна додаткова допомога у вихованні хлопчика з боку суспільства та інших чоловіків. У старовину при досягненні хлопчиками підліткового віку таку підтримку у вихованні надавали родичі (дідуся й дядька) або майстри-ремісники, які брали хлопчиків в підмайстри та учні.
Сьогодні, на жаль, дуже часто трапляється, що підлітки виступають у великий світ так, ніби їх там ніхто не чекає, вони там нікому не потрібні, ніхто не простягає потенційним чоловікам руку допомоги. Звичним явищем є те, що хлопчики-підлітки змушені власну юність проводити в небезпечній безпритульності. Саме тому, багато хто так і не можуть подорослішати, незважаючи на зовнішню зрілість, залишаються незрілими внутрішньо.
Буде справедливо зауважити, що джерелом багатьох проблем, особливо пов\’язаних з негарним поведінкою і негідними вчинками хлопчаків, недостатньою мотивацією до навчання і самореалізації, а після і неприємностями з законом (бійки, їзда за кермом у п\’яному вигляді, та інше), – служить наше не знання особливостей хлоп\’ячого розвитку. На нас, батьків і близьких, лежить велика відповідальність у питанні, як правильно виховувати хлопчика.
Про те, як саме виховати сина, що конкретно робити на цих етапах, і пропонуємо поговорити далі.
Що не кажи, а немовлята є немовлята. І не важливо, хлопчик це чи дівчинка, – жодного значення, ні для батьків, ні для самого малюка, це не має. Всі немовлята люблять, щоб їх тримали на руках, грали з ними, мацали, – вони досить хихикають і агукают. Подобається дітям, і спостерігати за навколишнім світом.
Основна різниця полягає тільки в темпераменті немовлят. З деякими дітками досить легко – вони довго сплять, майже завжди спокійні і розслаблені. Інші дітки галасливі і непосидючі, постійно вимагають дії і уваги. Хтось неспокійний і боязлива, постійно потребує підтвердження того, що його люблять, впевненості, що поруч є хтось.
У цей період особливо важливо, щоб ваша дитина відчувала зв\’язок, у крайньому випадку, з однією людиною. Зазвичай це зв\’язок: син і мати. Володіючи особливим материнським ентузіазмом і високою мотивацією, та ще і вигодовуючи синочка своїм молоком, мама від природи наділена особливою ніжністю і м\’якістю в підході до малюка. Саме мама найбільш підготовлена до того, щоб повною мірою задовольнити запити немовляти. Гормони, які виробляються у процесі годування дитини груддю, особливо пролактин, викликають у жінці природне бажання перебувати зі своїм малюком і зосереджувати всю увагу саме на ньому.
Батьки також в змозі забезпечити потреби новонародженого, проте роблять вони це інакше. Як показують дослідження, папи найбільш активні в іграх з малюком, люблять його хвилювати, спонукати до активності, на відміну від мам, які намагаються заспокоїти дитину. Втім, коли папи, разом з мамами, починають мучитися від недосипання, тоді їм вже далеко не до гучних забав, і батьки теж не проти втихомирити баловника.
Деякі генетичні відмінності дівчаток і хлопчиків починають проявлятися вже в дитинстві. Наприклад, хлопчики до осіб оточуючих менш сприйнятливі. У дівчаток розвинене сильніше відчуття дотику, ніж у хлопчиків. Хлопчики швидше ростуть, набирають чинності активніше і гостріше сприймають розлуку з матір\’ю. Коли дітки починають ходити, стає ще помітнішою різниця між статями. Хлопчикам, як правило, для пересування і ігор потрібно багато місця. Малюки люблять хапати різні предмети, маніпулювати ними, будувати з блоків високі вежі, дівчатка віддають перевагу іграм на підлозі. Хлопчики в дитячому саду поява новеньких в групі ігнорують, а дівчатка, навпаки, помічають їх відразу ж намагаються завести дружбу.
Дорослі ставляться до хлопчиків, як ні сумно, більш строго, ніж дівчаткам. Як показують дослідження, батьки набагато частіше обіймають і тискают дівчаток, навіть новонароджених. З хлопчиками зазвичай менше розмовляють. Хлопчиків карають частіше і болючіше.
Якщо мама являє собою основне джерело ласки і турботи для малюка, вона стає для хлопчика першою моделлю ніжності і любові. Вже з другого року хлопчика, в силах матері твердо, категорично, але разом з тим, не стыдя і не ображаючи його, встановити межі їх взаємин, і син засвоїть ці правила на все життя. Мамин синочок знає, що в її серці він займає особливе місце.
Якщо мама з задоволенням навчає синочка, спілкується з ним, розмовляє, це надає колосальну допомогу розвитку мовленнєвих навичок дитини, товариськості. Це дуже важливо, причому для хлопчиків особливо, оскільки вони потребують цієї допомоги в більшій мірі, ніж дівчатка. Зв\’язок «син і мати» в цьому напрямку відіграє величезну роль.
Якщо в перші два роки життя син і мати втрачають контакт, матуся закрита для спілкування з якихось причин, перебуває в депресії або щось в цьому роді, у свідомості дитини з\’являється аспект печалі. Коли мама сердиться, ображає або навіть б\’є сина, у хлопчика закрадаються глибокі сумніви в тому, що він дорогий, що його люблять. Якщо подібне відбувається, матері терміново потрібна підтримка і допомога інших членів сім\’ї, їй необхідна можливість відпочити, зібратися і знайти час і можливість для повноцінного спілкування з дитиною. Матері дуже важливо дбати про себе, тільки в цьому випадку вона зможе піклуватися про сина повноцінно, дарувати йому свою любов.
Контакт з батьком в майбутньому, так само у великій мірі залежить від впливу матері в цей момент. Виросте мамій, звиклий «ховатися» за її спідницю, чи справжній, мужній хлопець. Навіть самий затятий «мамин синочок» повинен розуміти, що батько – це незаперечний авторитет у родині, що як тато скаже, так і буде. Мама, незважаючи на всю свою безмірну любов повинна підтримати авторитет батька, не скасовувати його прохань і завдань для дитини. Саме до шести років формується характер хлопчика, тому не можна допустити моменти маніпуляції дитиною і батьками.
Мати висловлює захоплення, спостерігаючи, як її дитина ліпить пасочки з піску, або ганяє за ящірками, вона страшенно горда самими незначними його досягненнями. Батько грубо обіймає сина, дещо інакше виявляє турботу і ніжність, грає з хлопчиком в боротьбу, читає книжки, заспокоює, коли син хворий. Дитина засвоює, що чоловіки також дуже ласкаві і одночасно те, що з ними дуже цікаво, що чоловіки вміють читати книжки і допомагають мамі по будинку, по господарству.
Хлопчикові по можливості краще залишатися вдома до досягнення нею трирічного віку з одним із своїх батьків. Ясла для догляду за маленькими хлопчиками не дуже підходять, принаймні, до трьох років. Як показують дослідження, хлопчики у великій мірі переживають будь-яку розлуку з близькими. З дівчатами в цьому питанні простіше. Хлопчаки ж схильні переживати справжнє емоційне потрясіння від відчуття покинутості. В результаті може розвинутися занепокоєння і агресивність, у багатьох діток подібна модель поведінки зберігається і в школі. Тому краще віддалити момент «розставання», дозволивши синові в повній мірі «насититися» батьківською любов\’ю.
Сімейний догляд, турбота люблячого батька набагато краще для хлопчиків. Маленьким діткам необхідно присутність люблячого людини саме поруч. Перші уроки, які в цьому житті потрібно засвоїти хлопчикам, – це уроки доброти, тепла, довіри та радості.
До шести річного віку стать дитини особливого значення, як ви зрозуміли, не має, тому особливо зосереджуватись на даному аспекті і не варто. Як правило, мами виявляються для дитини найближчою людиною, проте роль батька недооцінювати не варто. В даний період життя для дитини головне – перебувати в центрі уваги люблячих батьків і відчувати їхню присутність. Так у хлопчика розвиваються почуття безпеки, потяг до пізнання, навички первинного спілкування та взаємодії з оточуючими.
Це благодатний період і для дитини і для батьків. Втім, він дуже швидко проходить. Тому не втрачайте момент, насолоджуйтеся своїм малюком, купайте і самі купайтеся в його любові!
Про те, як правильно виховувати хлопчика у віці шість-тринадцять років і чотирнадцять років і старше, читайте у другій і третій частині, тут: «Як правильно виховувати хлопчика? Частина II: роль батька і матері у вихованні хлопчика 6-13 років», «Як правильно виховувати хлопчика? Частина III: Особливості виховання сина від чотирнадцяти і старше».
І ще трохи про те, як правильно виховати хлопчика, відео:
