«Немає нічого гіршого жінки»
Гомер
О, як жорстко і негарно висловився батько історії! Мабуть, у нього були на те підстави. Але найстрашніше те, що жінка може погубити себе заради чогось. Добре б, заради вітчизни, або дитини, або, на худий кінець, заради коханого чоловіка. Але, коли леді готова розпрощатися зі здоров\’ям або життям заради краси, вже, вибачте! Краса, може, і вимагає жертв, але, погодьтеся, не таких глобальних. А ви заради краси, на що готові піти?
1. Корсети
Про красивої жіночої фігури кажуть: «талія в корсеті». Всі відразу розуміють, про що йдеться. Але, по-моєму, треба домагатися стрункої талії не такими жорстокими заходами.
Сorset з\’явився у Франції, як предмет жіночого одягу в 19 столітті. Він представляв собою подобу широкого пояса, всередині якого були вставлені тугі пластини, раніше, з китового вуса, трохи пізніше – зі сталі або дерева. Ззаду або збоку була шнурівка, або застібки. У завдання цього предмета дамського туалету входило втягування живота, стискання нижньої частини грудної клітки, підтримування грудей, формування величної постави і власне, надання талії бажаного вигляду.
Іноді, корсет міг доходити до стегон, плавно переходячи в пишну спідницю. Це як раз те, що модно зараз, особливо у весільних нарядах. Але якщо одноразове одягання такий одягу обійдеться легким переляком, то постійне її носіння дамами позаминулого століття було загрожує жахливими наслідками. Уявіть собі легені, шлунок, печінка та інші внутрішні органи, які постійно, день у день, туго стягують, тиснуть, тиснуть, позбавляють законного життєвого простору! Природно, нічого доброго тут не буде. Траплялися навіть смертельні наслідки.
До речі кажучи, корсети, тим паче з китовим вусом, могли дозволити собі далеко не бідні дами, так як із-за деформації грудей, ні про яке грудному вигодовуванні не могло бути й мови. Наймали годувальниць.
2. Миш\’як подано!
Отруйними речовинами, в якості косметики, користувалися ще давньогрецькі і давньоєгипетські жінки. Кому невідомо зображення цариці Нефертіті, з бровами, наведеними сурмою. Плавно перетікаючи з століття в століття, ця мода докотилася до Європи в 19 столітті, а після і до Київської Русі.
Ах, що тільки не вирішувалися жінки, щоб бути красивими?! Наприклад, поїсти мышьячку. А вам слабо?! Зате у особи був квітучий вигляд, а біля очей – блиск. Правда, не довго, але був. Починали приймати його з крапельки, поступово збільшуючи дозу. Пам\’ятаєте, як Жофрей де Пейрак зі знаменитої «Анжеліки» звикав до отрути? Ось, приблизно, за такою схемою жінки золотого століття вживали миш\’як. Але мало того, що їли. Вони ще старанно втирали в себе крему з небезпечними хімічними речовинами, для додання шкірі надзвичайної м\’якості.
Крім того, деякий час в моді були напудрені волосся. А пудру виготовляли з рису і, як ви правильно здогадалися, миш\’яку і тому подібних речовин. Так що, в свою дозу жінки отримували з усіх боків.
Після ретельних досліджень останків знатних дам, вчені знаходили в них добру частину таблиці Менделєєва. Причому, найнебезпечнішу частину. Великих жінок не труїли. Бажаючи стати чарівною, чим створила їх природа, вони вбивали себе самі. Хто поступово, хто трохи швидше, але фінал для всіх був один.
3. Не всі черв\’яки однаково корисні!
Ну, корисні черв\’яки бувають хіба що, на рибалку і в природі. А ось, що їм робити в організмі людини? На питання відповідають жінки, будь-якою ціною добиваються стрункості.
Але спочатку, маленький екскурс в біологію. Стрічковий хробак, або солітер, це паразит, що любить жити у теплокровних організмів. Отримуючи там «прописку», черв\’ячок живе і не тужить. Їсть, розвивається, розмножується, зростає, досягаючи іноді довжини до 6 метрів і ваги в стільки ж кілограмів. Нормально? Розрізняють два виду: бичачий і свинячий.
Потрапляючи в організм людини або тварини, черв\’як присмоктується до стінок кишечника. Все, можна вважати, що тепер господар там саме він. Відчуваючи себе в таких умовах виключно комфортно, солітер починає активно поглинати поживні речовини і кров організму. Саме з цієї причини людина починає худнути!!! А тепер, увага: як і всяка жива істота, черв\’як їсть і мочиться там, де живе! Так, прямо в людському тілі. А ви все ще хочете схуднути таким способом?
Але найгірше те, що солітер може подорожувати по організму, як йому захочеться, по ходу вражаючи печінка, нирки, м\’язи, очі і уявіть собі, мозок. А це вже – смертельний вирок.
Але, навіть, якщо носій стрічкового хробака ще живий, то його життєдіяльність має погані наслідки. Наприклад, малокрів\’я, зниження імунітету, і, як наслідок – інфекційні хвороби, цироз печінки, різні захворювання шлунку і кишечника. А ще, зниження зору, аж до сліпоти, випадання волосся, ламкість нігтів.
Так що, милі жінки, може, ви будете краще товстенькими, але здоровенькими, ніж худенькими, але мертвенькими, а?
4.Перев\’язування стоп
Є і такий екзотичний вид досягнення краси. Правда, і результати боляче специфічні.
Китайці взагалі славляться «цікавими» традиціями. Саме так, понад 1000 років тому, дівчаткам від 3 до 10 років міцно перетягували ступні для того, щоб ніжки були, як у Попелюшки. Називалися такі ніжки «золоті лотоси». В результаті ж, виходило моторошне смердюче потворність, у вигляді незворотної деформації ступні і невиліковну кульгавості. Багато жінок не могли ходити до кінця життя, інші пересувалися лише зі сторонньою допомогою.
Бог його знає, навіщо це робилося, адже, жіночі ніжки не бачили, навіть, чоловіки, тому, як це було під забороною. Чоловік бачив ноги коханої, втиснуті в туфельки, в яких вона та спала. Але зате, була заміжня! А власниць «нестандартних» великих ніг чекало тільки служіння панам.
Прикольна традиція: помилуватися дівочої ніжкою не можна, а можна калічити! Є версія, що її ввів китайський імператор Тайзонг ще в першому тисячолітті н. е. Коротше, чоловіки вигадують нісенітниця, а жінки, як правило, розраховуються! Слава Богу, цю варварську традицію заборонили в 1950 році.
5. Косметика з радіацією…
Не тільки краса – страшна сила, але і реклама. Одна з них, у 30 –ті роки минулого століття у Франції, обіцяла жінкам чудеса. «Косметика Tho – radia забезпечує клітини енергією, посилює кровотік, робить шкіру гладкою і шовковистою, сприяє схудненню, позбавляє від дефектів шкіри, захищає її від шкідливих впливів зовнішнього середовища, запобігає старінню, позбавляє від зморшок».
Спокусливо, чи не так? Ось і француженки, захоплюючись обіцянками, вчепилися за цю косметику, як за рятувальний круг. Тільки навряд чи красуням хтось розповів, що те, чим вони користуються щодня, складається з бромистого радію і хлористого торію.
Першовідкривач радію, за який Марія Кюрі одержала Нобелівську премію, дожила до того щасливого моменту, коли стали виробляти крему з радіоактивними речовинами. Навряд чи вона ними користувалася, оскільки померла через 2 роки після того як. Але все – таки цікаво було б знати її ставлення до такої косметики.
У теж час, з радієм стали носитися, як з писаною торбою, і вважали його панацеєю в медицині. Крім усього іншого, їм лікували злоякісні пухлини, чим, до речі, користуються досі. Але це до слова.
А тоді, батьки косметичної фірми Tho – radia, заручившись підтримкою фармації, налагодили виробництво смертельних засобів на все. До речі, в той час, клеймо фармацевта гарантувало повну безпеку у використанні.
В 1943 році влада, нарешті прозріли і визнали токсичність радію. На продукції фірми було проставлено штамп «А». Це список, в який входять отруйні речовини.
Начебто, зараз, всі косметичні засоби проходять перевірку на токсичність і отримують гарантію безпеки від Всесвітньої Організації охорони Здоров\’я. Нам залишається сподіватися, що це так і є.
6. Ах, ця Біла Донна!
Беладона, або по народному красавка, буквально означає «красива жінка». Ну, як тут не користуватися таким засобом?! Сік цієї травички капали в очі, з-за чого ті починали блищати, а зіниці розширювалися. Правда, ненадовго. Потім зіниці звужувалися, очі закривалися, причому, назавжди. Ну, як мінімум, наступала сліпота.
По розуму, беладону використовували в народній медицині, так і те, в мізерних кількостях.
7. Пудра з… свинцю
Так, виявляється, зі свинцю бувають не тільки кулі.
На початку 18 століття в питанні краси ідеєю «фікс» став колір обличчя. Добитися красивого кольору допомагала свинцева пудра, яка до того ж, прекрасно приховувала дефекти шкіри, роблячи її гладкою і шовковистою.
Користуватися такою пудрою почали ще в Стародавньому Єгипті. Місцеві жінки збожеволіли на блідому кольорі обличчя, аж до білого, який нібито, підкреслював аристократичне походження. Ну, подумаєш, після нетривалого застосування такої косметики починали одна за одною відмовляти всі системи організму. Натомість, у труні, красуня виглядала, як гоголівська панночка – бліда і незворушна.
У 20 столітті всі косметичні засоби стали сертифікуватися на предмет якості та безпеки. Дуже хочеться в це вірити.
Автор: Олена Ангеліна