У Російському Сибіру продовжують знаходити гігантські воронки незрозумілого походження. З часів Тунгуського феномена (або метеорита) пройшло не так багато за історичними мірками часу. У 1908 році в районі річки Тунгуски утворився величезний кратер від вибуху невідомого, рівного по силі вибуху самої потужної водневої бомби. Досі вчені ламають голову, що ж це було.
Перша «чорна діра»
На цьому Сибірські феномени не закінчилися, там продовжують з\’являтися незрозумілі діри, без видимих і мало-мальськи виразних причин. За Полярним колом, в районі Бованенківського родовища газу була виявлена перша гігантська діра, внутрішнім діаметром 40 метрів, і зовнішнім – 60 метрів. Завдяки повітряним відеозйомок, у воронці є якесь сміття і мляве горіння по діаметру.
Співробітники наукового Субарктичного центру припускають, що причиною такого явища служить глобальне потепління. Справа в тому, що під кратером міг накопичуватися лід і газ протягом кількох десятиліть. Це і могло послужити причиною підземного вибуху. Дана версія має право на життя, оскільки донині там зберігається вміст метану на 10% вище норми.
Друга «чорна діра»
Діаметром 15 метрів воронка утворилася на півострові Гыдан. Її виявили оленярі недалеко від села Антипаюта. Вони кажуть, що воронка виникла на початку осені 2013 року після падіння якогось «небесного тіла», чому нібито був дим, потім яскрава світлова спалах.
Третя «чорна діра»
У Красноярському краї, недалеко від села Носок, з\’явилася ще одна незрозуміла дірка в 4 метри діаметром і глибиною приблизно до 100 метрів. Місцеві жителі стверджують, що цей кратер має ідеальну форму конуса.
Володимир Мельников, керівник Інституту кріосфери Землі РАН, дає таку версію появи «чорних дірок» в Сибіру. Нібито на невеликій глибині знаходиться скупчення метану під непроникним панциром земляного шару. Він як би укладений в якусь капсулу, яка з одного боку проривається назовні під тиском, з іншої – вічна мерзлота утримує її. Коли на землі, в наслідок потепління з\’являються пори, газ починає шукати собі шлях наверх, поки з усією потужністю не викидається в повітря. Це схоже на постріл пробки із пляшки шампанського, якщо ту довго збовтувати.
Однак інші вчені припускають, що тут ніяких секретів немає, просто ці воронки викопали самі люди. Правда, ця версія не зовсім наукова. Ви уявляєте, скільки потрібно рук, часу і сил, щоб копати такі ямищи?! А головне – навіщо?
І зараз в ці місця відправляються наукові експедиції для повномасштабного вивчення питання. Однак, як і у випадку з Тунгуським метеоритом, навряд чи тут буде знайде точну відповідь. А це означає, що слід чекати появи нових «чорних дір» на землі.
Автор: Олена Ангеліна