20.02.2015 15:38
Ідея відвідати Бельгію народилася спонтанно і виправдала давно помічене не тільки мною спостереження: спонтанні рішення приносять в наше життя найкраще. А починалося все не так райдужно: дощовим вересневим днем я не знала, що з собою зробити, щоб позбутися від стану повної розбитості – напередодні довелося понервувати. Але я знала вірний спосіб, щоб допомогти собі – зайшла в улюблене кафе, замовила какао з маренгой і написала смс друга, який живе в Італії. Мій друг – це скарб, пару хвилин спілкування з ним повертають на моє обличчя усмішку. Ми знаємо один одного вже 20 років і у всьому знаходимо розуміння, ми єдині і в пристрасті до подорожей.
Слово за слово, я поскаржилася на одному осінню нудьгу і вирішила напроситися до нього в гості в Італію – вітерець з озера Гарда вже одного разу розігнав мою тугу, перевірений засіб. Один поцікавився, скільки днів я можу присвятити поїздці. У мене був тиждень. Він відповів – супер, цього достатньо для поїздки в Бельгію, полетіли? Я погодилася не роздумуючи!
Ми дісталися до Бельгії лоукостом Ryanair, квиток з Мілана обійшовся нам в 40 євро. Лоукостівські рейси в Бельгії приймає аеропорт Шарлеруа, який знаходиться в Валлонської частині Бельгії в 50-ти кілометрах від Брюсселя. Ближче – в 11-ти кілометрах в Завентеме розташований основний аеропорт Брюсселя, який приймає рейси великих авіакомпаній. У Брюссель легко дістатися на поїзді з Парижа чи Амстердама – годину в дорозі, і ви у мети.
З аеропорту легко дістатися до столиці Бельгії на автобусних шатлах, які курсують кожні півгодини і за попередньою он-лайн бронювання можуть обійтися в 10 євро на людину. Біля зупинки шаттла туристів зустрічає перший характерний бельгійський аромат – автобуси паркуються прямо навпроти кіоску, що торгує картоплею фрі – вона вважається національним бельгійським стравою і ще не раз зустрінеться вам в бельгійському подорожі. У Брюгге їй навіть присвячений цілий музей! Звичайно, від цих запахів слинки течуть і руки тягнуться до гаманця за пятиевровой купюрою – саме стільки коштує велика порція картоплі, щедро приправлений майонезом. Не варто поспішати – в центрі Брюсселя на кожному кроці можна купити таку ж порцію за 1,5 євро, взяти в сусідній крамниці пляшку знаменитого бельгійського пива (в країні виробляється більше 900 його сортів) і, сівши прямо на бруківці головній площі Гранд Пляс, влаштувати міської пікнік.
Шаттл привозить мандрівників до одного з трьох вокзалів Брюсселя – Південному (Gare du Midi або Brussel-Zuid). Він дуже зручний як відправна точка для подорожі по Бельгії, адже з нього йдуть потяги і у Фландрію – в Антверпен, Гент, Брюгге, і в південну франкофонну частину країни – Валлонію. А якщо в планах для початку подивитися сам Брюссель, то прямо в будівлі вокзалу легко знайти однойменну станцію метро і за півгодини доїхати в будь-яку частину Брюсселя. Ми ж пішли пішки – квартира, яку ми зняли на час перебування в Бельгії, знаходилася в 15 хвилинах ходьби від вокзалу, і стільки ж часу знадобилося нам, щоб дійти до центру міста. Яке ж було наше здивування, коли ми побачили, як називається вулиця, ведуча нашому тимчасовому житлу: бульвар Сталінград! Пікантності додавало те, що Сталінград – центральна вулиця марокканського кварталу.
У перший же вечір в Брюсселі ми встигли багато чого побачили статую Пісяючого хлопчика, центральну площу Гранд-Плас, на ній – міську ратушу і розкішні середньовічні палаци. Через що примикають до площі Королівські галереї – пасаж самих дорогих бутіків і місце зустрічі брюссельської аристократії у минулі часи, ми вийшли на вулицю М\’ясників, де потрапили в атмосферу свята – тут до себе запрошують затишні ресторани національної кухні, богемні кабаре, тут же розташований Theatre de Toone – театр маріонеток, він очолює список розваг Брюсселя за версією Tripadvisor. Ми не змогли пройти повз цього свята життя і присіли за столик одного з ресторанів – вирішили спробувати одне з традиційних бельгійський страв – Moules frites, мідії, приготовані у винному або пивному соусі з зеленню, подаються з картоплею фрі. До них принесли дивовижні прилади, розібратися з якими ми, на свій сором, змогли тільки підключившись до вай-фай.
В історичному центрі туристи можуть купити і спробувати все, що вважається візитною карткою Бельгії: шоколад найвишуканіших видів і химерних форм, мережива і гобелени, і, звичайно ж бельгійські вафлі, аромат яких неможливо забути. Їх подають просоченими сиропом і джемом, з морозивом, фруктами, поливають шоколадом, смачно до нестями!
Завдяки тому, що Брюссель невеликий як для столиці місто, основні визначні пам\’ятки розташовані компактно і їх можна оббігти за день. Але чи варто поспішати? Краще неквапливо насолодитися прогулянками по затишним кварталах Іло-Сакре і Мароль, посидіти на лавочках у парку 50-річчя з видом на Тріумфальну арку. Або провести час, розглядаючи вінтажні речі на блошиному ринку в кварталі Саблон, відвідати Атоміум – сучасний символ Брюсселя або модерновий European Quarter, де знаходиться Єврокомісія і Європейський парламент засідає, адже Брюссель – ще й столиця Євросоюзу.
У Брюсселі легко відчути себе місцевим жителем – населення міста багатонаціональне завдяки зосередженню офісів міжнародних урядових організацій, а так як Бельгія в минулому країна-колонізатор, бельгійські конголезийцы – корінне населення країни. Складно відрізнити туристів від брюссельцев, тому здається, що мандрівників у місті трохи і від цього легше дихати. Чого не скажеш про Брюгге – мабуть, самому туристичному місті Бельгії.
Мандрівників можна зрозуміти – потрапивши в Брюгге, опиняєшся в атмосфері середньовічної казки, де пряникові будиночки, кожен зі своєю архітектурною родзинкою, розташувалися вздовж каналів. Де у соборі Нотр-Дам зберігається єдина статуя роботи Мікеладжело, вивезена з Італії за його життя, а в базиліці Святої Крові в кришталевому фиале зберігається кров Ісуса.
Обов\’язкова програма в Брюгге – покататися по каналах на екскурсійному катері, заодно послухавши півгодинну екскурсію на одному з європейських мов, побачити живу пам\’ятку міста – величезну собаку, яка цілими днями спить, підставивши сонцю морду у вікні одного з будинків на каналі. І, звичайно, випити пива або гарячого шоколаду в одному з кафе на ринковій площі Гроте Маркт, розглядаючи міську ратушу з вежею Беффруа.
Дістатися до Брюгге (до речі, бельгійці називають його м\’яко – Брюш) легко: щогодини з Брюсселя йде поїзд, робить зупинки у Гент, Брюгге і нарешті в Остенде. Туди ми потрапили незаплановано – обійшовши всі визначні місця Брюгге ми зрозуміли, що ще маємо часом і встигаємо доїхати до Остенде і потім повернутися назад, щоб подивитися Брюгге в ілюмінації. Остенде – місто-курорт і найбільший бельгійський порт на Північному морі. Чим ближче ми підходили до пірсу, тим складніше було триматися на ногах – морський вітер буквально зносив з ніг і принизывал до кісток, але при цьому приносив запах моря і захоплення від відчуття безкраїх морських просторів. Продрогнув на березі, ми побігли грітися ресторан на набережній, і порція коньяку припала дуже до речі.
Один із днів ми присвятили поїздці в Антверпен – теж порт, але річковий, на судноплавній Шельде. Це світовий центр ювелірів і торгівлі алмазами, прямо на залізничному вокзалі – який, до речі, визнаний найкрасивішим у Європі, сяють вітрини ювелірних салонів. Антверпен – батьківщина Рубенса, і в соборі Пресвятої Богоматері зберігаються два його шедевра. Інші роботи художника, і ще понад 7 тисяч картин, гравюр і скульптур різних епох зібрані в Королівському музеї витончених мистецтв.
Зробивши на пам\’ять фото біля Стін замку, подивившись на набережній експонати музею човнів під відкритим небом, побродивши по вузьких вуличках і не забувши заглянути в Китайський квартал, де крім азіатських ресторанів є і китайський, і буддистський храм, і школа у-шу, ми вирушили назад до вокзалу. По дорозі ми часто зустрічали ортодоксальних євреїв – саме їх громаді належать ювелірні й антикварні магазини в Діамантовому кварталі, там же живуть потомствені огранщики алмазів. Почався дощ змусив нас поспішити сховатися в затишному вагоні швидкісного поїзда.
Валлонію ми вирішили залишити на наступний раз – у Бельгії ми ще обов\’язково повернемося!